Роз’яснення стосовно практичного застосування положень Порядку, затвердженого наказом Мінрегіону      № 79 від 24.04.2015

Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт

Відповідно до розділу I Закону України від 13 січня 2015 року N 92-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року N 95 "Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2013 року за N 612/23144.

3. Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва (Денисюк І. П.), Департаменту нормативно-правового регулювання (Малашкін М. А.) разом з Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (Драч С. В.) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Абрамовського Р. Р.

 

Перший заступник Міністра

В. Є. Кістіон

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
24 квітня 2015 року N 79

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
15 травня 2015 р. за N 547/26992

 

 

 

 

ПОРЯДОК
прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт

I. Загальні положення

1. Цей Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження:

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

збудованих у період до 12 березня 2011 року:

громадських будинків I і II категорій складності;

будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності (далі - об'єкти).

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та прибудови до них;

господарські (присадибні) споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій, до яких належать колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо та прибудови до них;

дачний будинок - будинок, який використовується протягом року з метою позаміського відпочинку, та прибудова до нього;

замовник - особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

індивідуальний (садибний) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї;

садовий будинок - будинок для літнього використання та прибудова до нього;

технічне обстеження - комплекс заходів, спрямованих на встановлення технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації.

Громадські будинки та будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, які належать до I та II категорій складності, визначаються відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

II. Проведення технічного обстеження

1. Технічне обстеження об'єктів проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також особливостей, передбачених пунктом 6 цього розділу.

2. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа - підприємець, яка згідно із цим Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

3. Технічне обстеження включає такі етапи:

попереднє (візуальне) обстеження об'єкта, у тому числі огляд і фотографування об'єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення категорії складності об'єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

детальне (інструментальне) обстеження об'єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

Якщо етапи технічного обстеження об'єкта, що проводилось, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

4. Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об'єкта.

5. На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта, проведених заходів, передбачених пунктом 3 цього розділу, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об'єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об'єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця (за наявності) і затверджується суб'єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).

6. Технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться виконавцем (експертом (інженером) з технічної інвентаризації) під час їх технічної інвентаризації лише за результатами попереднього (візуального) етапу обстеження з проставлянням у технічному паспорті відмітки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Відмітка про проведене технічне обстеження проставляється у технічному паспорті на схематичному плані земельної ділянки.

III. Прийняття в експлуатацію об'єктів

1. Прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Об'єкт не може бути прийнятий в експлуатацію згідно з цим Порядком у разі наявності відхилень від вимог державних будівельних норм, визначених такими нормами як недопустимі (заборонені).

2. Замовник або його уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги" до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження об'єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку).

Звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, складені в період з 29 квітня 2013 року до дня набрання чинності цим Порядком, подаються разом з інформацією, отриманою виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури, щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам державних будівельних норм.

Технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно подаються за умови проставляння в них відмітки про проведення їх технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

3. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

4. Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею.

Замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, відповідно до закону.

5. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Документи, які було додано замовником до заяви, зберігаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

6. У разі прийняття рішення про повернення декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення та документи, які потребують доопрацювання.

7. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю документи згідно з цим Порядком.

8. До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" подали документи про прийняття в експлуатацію об'єктів, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

9. Один примірник декларації після її реєстрації повертається замовнику, а інший залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

10. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

11. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

За наявності правовстановлюючих документів щодо об'єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об'єкта.

12. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об'єкта подати копію декларації місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об'єкт до органу державної статистики.

13. Реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована:

у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними в декларації), наведених у зареєстрованій декларації;

відповідно до рішення суду про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яке набрало законної сили.

14. Реєстрація декларації скасовується шляхом видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного наказу про скасування реєстрації декларації та виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - Єдиний реєстр) протягом п'яти робочих днів з дня настання підстав, указаних у пункті 13 цього розділу.

Про скасування декларації замовнику письмово повідомляють протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами цього Порядку.

15. У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними в декларації) він письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх органом державного архітектурно-будівельного контролю до Єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з Єдиного реєстру в установленому порядку.

На декларації, в якій виявлено технічну помилку, у верхньому лівому куті проставляється відмітка: "У зв'язку зі змінами, внесеними декларацією від ________ 20__ р. N ___, ця декларація втратила чинність" із зазначенням дати, підпису уповноваженої посадової особи, скріпленого особистою печаткою.

IV. Видача дублікатів зареєстрованих декларацій

У разі втрати або пошкодження декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю видає безоплатно дублікат зареєстрованої декларації протягом десяти робочих днів з дня надходження від замовника відповідної заяви та підтвердження розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про втрату декларації або надання пошкодженої декларації.

Виготовлення дубліката здійснюється шляхом проставлення на копії зареєстрованої декларації слова "ДУБЛІКАТ", підпису уповноваженої посадової особи, скріпленого особистою печаткою (за наявності), та дати видачі дубліката.

 

Т. в. о. директора Департаменту
державних програм та
розвитку житлового будівництва

І. П. Денисюк







                                            Щодо чинності дозволу на виконання будівельних робіт 

Відповідно до пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» дозвіл на виконання будівельних робіт, отриманий до набрання чинності підпунктів (до 13.04.2009), вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 14.10.2008), а щодо об’єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва. Зазначена норма є нормою прямої дії, у зв’язку з чим дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набуття чинності підпункту 17 пункту 10 розділу I цього Закону, є чинними та не потребують продовження терміну їх дії в межах строків, встановлених пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву».

Крім цього, відповідно до пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом (до 12.03.2011), є чинними до завершення будівництва об’єкта.

Таким чином, якщо згідно отриманого дозволу будівництво об’єкта було розпочато і він був чинним на момент набрання чинності зазначених законодавчих актів то дозвіл вважається чинним до завершення будівництва.

                             Про документ, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Згідно з процедурою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорій складності та будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України або її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється шляхом видачі відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Крім того, згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, після проведення реєстрації декларації замовнику повертається один примірник декларації, або видається один оригінал сертифікату.

Слід зазначити, що оригінал документа, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зберігається у замовника, оскільки є першим і єдиним примірником.

Згідно із частиною дев’ятою статті 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії (далі – договори про постачання), включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Крім того, порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюється Господарським кодексом України.

                                                                     Щодо документів дозвільного характеру.

(відповідно до листа Держархбудінспекції України від01.11.2011 № 40-17-3856)

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру – це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – це документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.

Разом з тим, Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, відповідно до якого документами дозвільного характеру у сфері містобудівної діяльності є дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат щодо закінченого будівництвом об’єкта. Таким чином, Декларація не є документом дозвільного характеру.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» та № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» у разі коли декларація про початок виконання підготовчих робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об'єкта до експлуатації (далі – Декларація) подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Державна архітектурно-будівельна інспекція або її територіальний орган (далі – Інспекція) повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Зазначеними законодавчими актами визначено вичерпний перелік підстав повернення Декларації замовнику. Повернення Декларації з інших причин не допускається.

Враховуючи зазначене, у разі якщо замовник подав чи оформив Декларацію належним чином, підстав для її повернення немає.

Крім того, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановами Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 і № 466 при реєстрації Декларації не передбачено надання будь-яких інших документів, окрім двох примірників зазначеної декларації.

Таким чином, при реєстрації Декларації Інспекція не має права вимагати додаткові документи, а у разі повернення Декларації на доопрацювання Інспекція зобов’язана обґрунтувати причини її повернення.

                                                        

Щодо надання роз’яснення деяких питань законодавства, пов’язаних з державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) право власності на зведені будівлі, споруди та інше нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.

При цьому визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За загальним правилом, згідно із частиною другою статті 331 Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 182 Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Тобто, за загальним правилом право власності на нерухоме майно може вникати лише з моменту його державної реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі – Тимчасове положення), відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів.

Так, згідно із пунктом 6.1 Тимчасового положення у разі наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для забудови та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію органами місцевого самоврядування, зокрема, на новозбудовані об’єкти нерухомого майна видається свідоцтво про право власності, яке і є правовстановлювальним документом.

Крім того, одним із правовстановлювальних документів, на підставі якого проводиться державна реєстрація право власності на об’єкти нерухомого майна, є також рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна (пункт 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення).

Окремо слід зауважити, що право власності на нерухоме майно. Що збудоване або будується, може бути визнано судом на вимогу власника (користувача) у разі здійснення забудови на земельній ділянці, що не була відведена для такої мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту такої забудови, або вона здійснена з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша, третя статті 376 Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 376 Кодексу особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Тобто, виходячи з положень статті 376 Кодексу, право власності на результат самочинного будівництва набувається не в загальному порядку, а в спеціальному – на підставі рішення суду.

При цьому, положеннями Кодексу визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п’ята статті 376 Кодексу).

У разі, якщо право власності на новостворене нерухоме майно виникає у загальному порядку, документом, що підтверджує це право є – свідоцтво про право власності, а у разі визнання (у визначених випадках) права власності на це майно судом, єдиним можливим документом, що підтверджує виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, є рішення суду. Саме таке рішення суду подається для державної реєстрації прав на нерухоме майно. При цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.